Грип — найвідоміша причина ГРЗ взагалі і ГРВІ зокрема. Найвідоміша — зовсім не означає, що найпоширеніша, така, що зустрічається частіше за інших. У переліку вірусів, що спричиняють ГРВІ, побудованому з урахуванням частоти виникнення хвороб, грип опиниться лише на п’ятому місці.
Найвідоміша — зовсім не означає, що найважча: є і страшніші, важчі, небезпечніші.
Популярність грипу пов'язана, перш за все, з його здатністю викликати епідемії. Коли кожен третій житель конкретного містечка опиняється в ліжку, коли половина класу не приходить до школи — зрозуміло, що така ситуація скрізь обговорюється, і винуватим майже завжди вважають грип, а це, звісно, підтримує сумну славу цього вірусу.
У чому ж полягають особливості грипу? Головна — здатність до мінливості, тобто вірус може принципово змінювати свій антигенний склад. І це призводить до того, що у значної кількості людей повністю відсутній будь-який імунітет, але не імунітет «узагалі», а саме імунітет до цього, нового, не відомого раніше варіанта вірусу грипу.
Учені виділяють три основні різновиди вірусу грипу— А, В і С. Принципові відмінності саме і полягають у здатності змінюватися.
Наприклад, вірус грипу С практично стабільний. І один раз перехворівши, людина майже на все життя має імунітет, тобто захворіти на грип С можна лише під час першої зустрічі з ним. Оскільки вірус поширений, стає зрозумілим, що дорослі на грип С майже ніколи не хворіють. На нього хворіють діти.
Вірус грипу В змінюється, але помірно. Якщо грип С — хвороба винятково дітей, то грип В — переважно дітей. Вірус грипу А найпідступніший, саме він, постійно міняючись, викликає епідемії.
Принциповий момент: важкість самого захворювання мало пов'язана з тим, як цей вірус називається: грип А або грип В, хоча грип С переноситься, як правило, легше.
Засоби масової інформації епізодично розповідають про наближення «страшної епідемії грипу», але це зовсім не свідчить проте, що цей вірус викликає захворювання важче або небезпечніше. «Страшна епідемія» — означає те, що наближається вірус, який істотно змінився, — вірус, до якого у більшості населення відсутній імунітет. Отже, кількість хворих буде значною. У цьому, ще раз підкреслюю, полягає зміст страшних епідемій — саме в кількості хворих, а не в тяжкості конкретної хвороби.
Пояснимо певні закономірності, що демонструють відмінності у захворюваності на різні види вірусу грипу.
Вірус грипу С. Як уже йшлося, вірус практично не схильний до змін. Постійно та активно циркулює серед населення. Одноразово перехворівши, можна отримати імунітет на все життя. Тому на грип С хворіють винятково діти. Звісно, що епідемії неможливі, зустрічаються як поодинокі випадки захворювання, так і невеликі спалахи в дитячих колективах.
Вірус грипу В. Оскільки вірус схильний до антигенного дрейфу (а ми вже знаємо, що це таке), то щорічно з'являється новий варіант, що помірно змінився. Цей змінений вірус може викликати захворювання у значної кількості людей. Хворіють, перш за все, діти — адже вони з цим вірусом ще не мали справи. Хворіють дорослі. Ті, які раніше хворіли на грип, тобто мають в організмі нехай і недостатньо специфічні, але хоч якісь антитіла,— ті перенесуть хворобу легко. Ті ж, хто хворів давно, або не хворів, або втратив імунітет через літній вік або інші хвороби,—ті хворіють важко.
Вірус грипу А. Щорічний розвиток подій відбувається практично за тим самим сценарієм, що написаний для вірусу грипу В, тобто з'являються нові варіанти, обумовлені все тим самим антигенним дрейфом, і захворюваність іде за тими самими закономірностями: діти — часто, дорослі — рідше і легше, люди похилого віку і хворі — важко.
Іноді відбуватиметься те, про що ми вже писали, але ще раз повторюємо — через крайню важливість: виникає ситуація, коли різні віруси грипу обмінюються між собою антигенами (антигенний шифт), і тоді з'являється принципово нова комбінація Н і N, комбінація, до якої у жодної людини на Землі немає імунітету.
Саме антигенний шифт вірусу грипу А і спричиняє виникнення не просто епідемії грипу, а пандемії грипу. Пандемія грипу — це епідемія, що охоплює безліч країн і континентів, фактично — весь світ. Історія людства знає декілька пандемій грипу. Кожна така пандемія — величезна кількість хворих і померлих, величезні економічні втрати. Найвідоміша, сумно знаменита пандемія — це «іспанка», або іспанський грип — А(H1N1). «Іспанка» — найстрашніша, найтрагічніша пандемія грипу. Абсолютно достовірних відомостей немає, але, за висновками деяких досліджень, у 1918-1919 рр. людство заплатило грипу А ціну в 40-50 мільйонів (!!!) життів.
Азіатський грип. Вірус А(H2N2). Пандемія — в 1957-1958 рр. Два мільйони загиблих.
Гонконзький грип — А(H3N2). 1968-1969. Один мільйон.
Новий різновид вірусу грипу, що одного разу з'явився на Землі, — грип А розповсюджується серед людей і викликає пандемію. Але після цього вірус нікуди не зникає. Продовжує циркулювати в людському суспільстві й спричиняє епізодичні випадки хвороби. Але, оскільки у більшості людей до цього типу вірусу антитіла є вже, епідемія стає неможливою.
Проте, чим далі в часі відходить людство від пандемії, тим менше серед нас залишається людей з антитілами до конкретного варіанта вірусу. Адже зрозуміло, що в 1959 році (після завершення пандемії азіатського грипу) на Землі мешкали мільярди людей з імунітетом до грипу А(H2N2). Минали роки. Кількість осіб, які мають антитіла до А(H2N2), зменшилася. І можна знову чекати епідемії від цього вірусу.
Утішає тут лише одне — якщо вже чекати епідемії А(H2N2), то лікарі й учені знають саме про цей варіант вірусу майже все: вікові та епідеміологічні особливості захворювання, характерні симптоми, можливі ускладнення, тобто чекати неприємно, але, принаймні, відомо, саме що чекати. А ось при появі принципово нового вірусу привід для хвилювань більш ніж реальний.
Якщо ми заговорили про симптоми, епідеміологічні особливості та ін., то розглянемо все це детальніше.
Отже, вірус грипу поширений у всіх країнах і на всіх континентах. Пік захворюваності, як правило, припадає на холодні (зимові) місяці. Багато в чому це пояснюється активнішим, тіснішим спілкуванням людей (дітей) у школах, дитячих садах, транспорті. Знову-таки, обмін повітря в житлових приміщеннях незрівняний із таким самим у теплу пору року. Вікна зачинені, усі борються з протягами і бережуть тепло настільки активно, що провітрювання приміщень розглядається як намагання заморозити оточуючих. Основний спосіб передачі вірусу від людини до людини — повітряно-краплинний. Кашель і чхання, плюс транспорт і приміщення з відсутнім повітрообміном, плюс скупчення людей — логічний і передбачений результат: швидке розповсюдження інфекції, епідемії. У повітрі вірус грипу зберігає свою активність до чотирьох годин. До речі, і тут є певні особливості — стійкість грипу А вища, ніж у грипу В. Але обидва віруси «люблять» низькі температури — оптимальна цифра близько 4 °С. Вимовляючи слово «люблять», ми маємо на увазі, що саме при такій температурі вірус тривалий час зберігається. У той же час ідеальна температура для розмноження — це температура людського тіла. Вірус, що міститься в краплях слини і мокроти, після того як ці краплі висохнуть і осядуть, наприклад, на постільну білизну, зберігає свою активність близько двох тижнів, а в кімнатному пилу — до 5 тижнів! Дуже цікава ілюстрація відносно стійкості вірусу. Проведені дослідження, які доводять, що вірус грипу може тривалий час зберігатися на грошових купюрах. І описане явище здатне неабиякою мірою впливати на інтенсивність епідеміологічного процесу.
Найбільш стійким є штам H3N2: у висохлих на папері носових виділеннях він зберігає активність до 17 днів! У той же час практично всі засоби дезінфекції легко вбивають вірус грипу, а стандартне вологе прибирання з використанням цих засобів — відмінний спосіб знезараження приміщень. А якщо додати провітрювання приміщень і прання білизни — отже, локальна перемога над вірусом стає більш ніж реальною. Інкубаційний період при грипі — від одного до трьох днів. Хворий здатний заражати за 24 години до появи перших симптомів. Це, до речі, один із чинників, що роблять неможливим запобігання розповсюдженню інфекції різними обмеженнями на поїздки і карантинними заходами. Початок захворювання майже завжди гострий: тобто практично не буває такого, щоб сьогодні температура тіла була 37,5 °С , завтра 38 °С , післязавтра 39 °С . Як правило, усе відбувається швидше: годину тому нібито все було гаразд — і раптом 39 °С, озноб і голова болить. Середня тривалість гарячкового періоду — 3–5 днів, але слід ураховувати той факт, що хворий залишається заразливим 1–2 дні й після нормалізації температури тіла.
Симптоми грипу не специфічні: тобто немає при грипі нічого такого, що не може спостерігатися при інших ГРВІ. Якщо порівнювати з основними вірусами, то спостерігається тенденція до того, що підвищення температури більш виражене, частіше виникають м’язові та головні болі, менш виражена нежить. Інакше кажучи, головний і найбільш характерний симптом грипу — це незакладений ніс, кашель і температура тіла 37,5 °С, цей стан називається «погано взагалі». Тут має сенс відзначити, що принциповою особливістю, тепер уже не вірусу грипу, а власне хвороби під назвою «грип », є домінування загальнотоксичного синдрому над синдромом ураження респіраторного тракту. Проте, ця принципова особливість звертає на себе увагу саме в перші дні хвороби, а в міру нормалізації температури та поліпшення загального стану на першому плані опиняються катаральні явища (кашель, закладений ніс тощо).
Для того щоб завершити розгляд теми грипу, нам залишилося, власне, звернути увагу на те, що більшість способів діагностики, профілактики і лікування є однаковими для всіх ГРВІ. І немає таких ускладнень, що можуть спостерігатися при грипі, але принципово неможливі при інших ГРВІ.
Будьте здоровими!