Комунальний заклад
«Дошкільний навчальний заклад №23 Вінницької міської ради»
м.Вінниця, вул. Олександра Довженка, 3-а
Режим роботи 7.30 - 19.30
E-mail dnz23berizka@gmail.com

Жодними загартовуваннями і способами життя по­вністю запобігти дитячим хворобам не можна. Кожна людина у своєму житті має справу з безліччю мікробів. Поки до більшості з них в організмі не буде вироблений імунітет, інфекційні хвороби неминучі. Але завжди зна­йдеться мікроорганізм, від якого немає захисту. Тому хворіють усі — і діти, і дорослі. І абсолютно не принципо­во — хворіти або не хворіти. Важливо, як хворіти — на­скільки часто і наскільки важко.

Значення слова «імунітет» із теоретичних, медичних позицій пояснити досить важко. Але для нашого з вами взаєморозуміння достатньо такого: імунітет — це здат­ність організму захищатися. Захищати від всього, що для організму не є природним: від вірусів і бактерій, від отрут, від деяких ліків, від тих, що утворюються в само­му організмі аномалій (ракових клітин, наприклад). Як це робиться і що при цьому утворюється — хай знають лікарі.

Ви повинні знати про те, що у новонародженого май­же така сама кров, як у його матері, тобто він уже має природжений імунітет до тих інфекційних хвороб, що пе­ренесла мама. Проте це ненадовго, місяці на 3-4 або на 6 (при природному вигодовуванні, зрозуміло). Тому правильно виховувати дитину дуже бажано з моменту народження, щоб до 3-6 місяців зробити її здатною бо­ротися з інфекційними хворобами.

Не викликає сумніву і той факт, що на сам процес формування імунітету впли­ває ціла низка природжених чинників, що залежать як від стану здоров'я мами і тата, так і від перебігу вагітності. Дорос­лі, і це, на жаль, типово, замислюються про дитячий імунітет після того, як дитина захворіє (принаймні, дуже і дуже малоймо­вірно, щоб      зачинаючи, дитину, майбутні батьки думали саме про це). Висновок од­нозначний — міркуючи у цій статті про іму­нітет, ми зважаємо на те, що дитина вже є, і не заглиблюватимемося в подроби­ці, на які ми вже жодним чином не мо­жемо вплинути.

Батьки зобов'язані знати, що голов­ною й абсолютно унікальною відмінною рисою новонародженого є його здатність пристосову­ватися до умов навколишнього середовища. Дитина, яку ви принесли з пологового будинку, незначним чи­ном відрізняється за здібностями відстоювати своє пра­во на життя від такого самого малюка, який з'явився на світ де-небудь у печері багато-багато років тому. Ді­ти і дотепер благополучно народжуються на світ у юр­тах, чумах і вігвамах (пустелях, джунглях, горах, тайзі, тундрі тощо). Новонароджений мало чого боїться, тому що до всього може пристосуватися, якщо йому трішеч­ки допомогти.

Коли ж пристосовуватися немає до чого (ситно, чи­сто, тепло, не холодно) — системи пристосування про­сто припиняють функціонувати. Якщо протягом перших двох-трьох місяців життя ви створите для дитини ком­фортні умови, то надалі існувати без таких умов їй буде дуже і дуже важко.

А життя людське все-таки не дуже коротке. І на шля­ху вашого малюка рано чи пізно з'являться протяги і ка­люжі, спекотне сонце і мокрий сніг із дощем, необхід­ність відвідування дитячого садочка (школи). Хто, озир­нувшись навколо, може бути абсолютно переконаний у тому, що не доведеться нашим дітям мерзнути в окопах і прати в ополонці білизну.

Вочевидь, що здатність людини протистояти інфекціям визначається імунітетом, вираженість якого залежить, перш за все, від способу життя. Природжена або набута недостатність імунітету виявляється частими хворобами і, що цілком резонно, сприяє появі у батьків бажання цей самий імунітет поліпшити — бажання цілком природне, особливо якщо вже встигли розгубити все те, що дала Природа новонародженому. Урешті-решт, ну розгубили, ну пішов потяг! Але необхідно щось робити!

Робити необхідно. А спершу знати, що стимулятори імунітету розподіляються на фармакологічні та фізіологічні. Фармакологічні — це конкретні ліки, фізіологічні — це деякі форми нормального (природного, фізіологічного ) способу життя, що дозволяють підсилити імунітет.

Загальний життєвий тонус, загальний рівень здоров’я багато у чому визначається рівнем енерговитрат організму, навантаженням на всі основні системи — і легені, і серце, і судини, і суглоби та ін — усе це повинно працювати. Ну а якщо все працює, то вводяться в дію закони, що дуже близькі до технічних, — для воза реактивний двигун не потрібен, але при хорошому моторі цілком логічними є хороші колеса. Коротше кажучи, імунітет — це не абстрактне поняття. Це конкретна система організму, конкретні органи, що синтезують абсолютно певні захисні речовини. І робота цих самих органів багато в чому залежить від того, як і з яким навантаженням працюють інші системи, про які ми знаємо, які бачимо, які відчуваємо.

А зараз давайте замислимося. На що дитина витрачає енергію?

• На зростання і розвиток;

• на рухову активність;

• на підтримку температури тіла.

А що стосується зростання і розвитку — на це ми особливо вплинути не можемо (тут більше вплив генів, гормонів ). Але рухова активність! Почитати або погуляти ? А підтримка температури тіла — одягнути або не одягнути? І ще одна аналогія з технікою. Чи неправда, безглуздо заправити повний бак бензином і поставити машину в гараж на рік? А напхати в дитину їжі та загнати в ліжко — це як? Ось і виходить, що природних стимуляторів імунітету всього три — голод, холод і фізична активність. У жодному з трьох зазначених напрямів недопустимий екстремізм — не варто свідомо морити дитину голодом, примушувати бігати по  30 км на день і виганяти роздягненою на мороз. Але більш важливо інше: протилежні дії (надмірні їжа і тепло, обмеження рухової активності) дуже швидко призводять до придушення імунітету (часті інфекційні хвороби) або до неправильності імунітет у, тобто, начебто реагує, але не так, як слід (алергічні або інфекційно-алергічні хвороби).

Але чим, скажіть, виявляється в нашій країні любов до дітей? Та к зрозуміло чим — кращий одяг, краща їжа (і те, й інше в достатній кількості), найкрасивіші іграшки (нічого по вулиці бігати, адже татко скільки грошей на «Лего » витратив), а навчання — нам школи замало. Нам би ще японський вивчити та навчитися грати на скрипці. У цілому відповідь на питання «Чому хворіють улюблені діти?» стає більш-менш зрозумілою. І буде цілком логічно, якщо батьки сприймуть цю інформацію до роздуму.

                                                                                                                                                                                  Будьте здоровими!